Понедельник, 21.11.2011
Традиційно в Україні 20 листопада відзначається День спільних дій в інтересах дітей – в день прийняття Конвенції ООН про права дитини.
До цього дня Херсонський обласний благодійний фонд «Захист» провів цілу низку акцій допомоги діткам, які сьогодні цього особливо потребують.
Це передача благодійної допомоги двом немовлятам, які разом з мамами наразі перебувають у слідчому ізоляторі Херсона – памперси, вологі серветки, креми, теплий одяг…Щира вдячність всім небайдужим херсонцям за це милосердя.
Це калорійні продукти харчування – твердий сир, масло, сметана, йогурти – для малечі спеціалізованого садочку №8, у якому виховуються дітки з порушенням інтелекту. Благодійну допомогу надав молочний завод ДП «Гауда» ТОВ «Станіслав і К».
А головне – вдалих три проекта, авторами та виконавцями яких стали ініціативні групи херсонців-переможців конкурсу міні-грантів «Місто, дружнє до дитини», оголошеного фондом «Захист» ще у жовтні цього року.
Клуб» «Дай руку, підлітку», який діє у обласній бібліотеці для юнацтва ім.Бориса Лавреньова, став ініціатором та організатором подорожі двадцяти дітей-сиріт Комсомольського району до с.Зміївка — «маленької Європи на Півдні України», як його називають самі мешканці. Наразі у бібліотеці працює фотовиставка-звіт. А допомогли здійснити цю поїздку депутат міської ради Сергій Карунос, служба у справах дітей Комсомольського райвиконкому та фотоклуб «Група А».
Зразковий дитячий театр «Арт-Ідея» Херсонської гімназії №3 разом з педагогами а батьківським активом провів в Херсоні тиждень права, протягом якого численні заходи для фахівців, батьків та дітей незмінно завершувалися показом вистави «Світло, яке дає надію» (права дітей – очима дітей).
А останній з проектів завершився саме напередодні Дня спільних дій в інтересах дітей у обласному притулку для дітей. Сюди приїхали учні Таврійського ліцею мистецтв з не аби якими подарунками. Вони провели у ліцеї збір благодійних пожертв та разом з фондом «Захист» придбали волейбольні, футбольні, баскетбольні м’ячі, бадмінтон, тенісні ракетки, сітки…А фірма «Інтер-атлетика» приєдналася й подарувала батут.
Важливо, що проект ліцеїсти назвали «Діти — дітям» й не обмежилися тільки благодійними дарами. Насправді найбільшим подарунком для вихованців притулку був приїзд самих дарувальників: 30 ліцеїстів-артистів показали дітям веселу виставу, зробивши цей день особливим, незабутнім.
Не забудуть цієї поїздки й самі ліцеїсти, які може вперше побачили зблизька дитячу біду, замислилися над тим, що життя для дітей буває й інакшим…без мами і тата. Тож розчулившись, обіцяли тепер запросити дітей до себе — у ліцей та показати ляльковий спектакль. А ще…розпочати нову благодійну акцію.
Лариса Польська
Популярність: 10%
Категорія: Новини | Нет комментариев
Среда, 02.11.2011
Кращі роботи будуть розміщені на фотовиставці, що проходитиме у Києві в грудні 2011 року, а також експонуватимуться на фотовиставках у Харкові, Миколаєві та в інших містах України впродовж 2012 року. Найкращі роботи увійдуть до фотокаталогу «Благодійність крізь призму об’єктива — 2011” .
Організатор — Український форум благодійників.
Під патронатом Національної спілки фотохудожників України.
Офіційний партнер фотоконкурсу — Програма “Волонтери ООН”
Конкурсанти: всі, кому пощастило впіймати в об’єктив іскру благодійності.
Номінації:
«Благодійність в освіті»
«Благодійність у культурі»
«Благодійність і охорона здоров’я»
«Благодійність у громаді»
«Благодійність у спорті»
«Благодійність і соціальний захист»
«Підтримка громадських ініціатив»
Спеціальні номінації:
- “Волонтерство змінює світ”
- “Благодійність очима дітей” (учасники номінації діти від 7 до 18 років)
Навіщо?
Переможці отримають медалі та цінні призи.
Конкурс має потужний медіа-супровід, переможці стануть героями ЗМІ.
Найкращі роботи увійдуть до фотокаталогу «Благодійність крізь призму об’єктива-2011», експонуватимуться на фотовиставці в Києві та на сайті конкурсу.
Детальні умови участі, анкета, склад журі, критерії оцінювання та новини фотоконкурсу — на сайті: http://www.photo.blagodiynist.info.
Надсилайте Ваші фотороботи на photo.blagodiynist@gmail.com. Останній день – 25 листопада 2011 р.
Популярність: 10%
Категорія: Конкурси | Нет комментариев
Вторник, 13.09.2011
Медичне обслуговування для пенсіонерів на шпальтах місцевих газет
Наскільки важливі для пенсіонерів послуги медичних закладів та доступні ліки, думаю, пояснювати не слід. Розуміє це і місцева преса, яка приділила питанню захисту здоров’я громадян чималу увагу. Тональність цих матеріалів різна: від відверто критичних до позитивних, але більше все-таки критичних статей. Тому і оцінка з боку ЗМІ стану медицини в регіоні може видатись дуже сумною.
Почнемо з найбільших та найважчих для народу недоліків: це побори, які збирають лікарі та халатний, байдужий підхід до лікування.
Газета «Гривня» розповідає про побори, які стягують з пацієнтів, на прикладі Херсонського ХОСПІСу, головний лікар якого був затриманий за хабарі. Газета вважає, що це дуже поширене явище. Про подібні випадки розповідає також матеріал у «Херсон-маркеті»: героїнею історії стала журналіст газети, яка направилась на лікування, і була шокована занадто високою ціною за процедури, і відсутністю всяких пояснень. При чому, всі оплати оформляються як добровільні пожертви до такого собі благодійного фонду «Медицина». Одним словом, «в лікарню, як на ринок». Та ж газета навела результати соціологічного дослідження, згідно якого близько 70% українців платять за лікування, при цьому майже половина опитуваних (близько 43%) зіткались з випадками, коли з них вимагали кошти на лікування.
Газета «Вгору» наводить факти неналежного лікування, наслідком якого стала смерть пацієнта через неправильно встановлений діагноз.
Невтішний і загальний стан та обладнання нашої медицини. Газета «Гривня» надала прості статистичні дані. Укомплектованість медичними кадрами в Херсоні, як і раніше, дуже низька. Найменше охочих серед лікарів працювати терапевтами — ця служба укомплектована лише на 67%, до того ж багато працюючих фахівців є пенсіонерами. Як озвучили на підсумковій міській нараді, за результатами 2010 року в Херсоні працюють 1116 лікарів (виходить по 31 доктору на 10 тисяч херсонців при середньоукраїнському показнику — 43 ескулапа). Середня зарплата медпрацівників по Херсону у 2010 році становила 1343 гривні на місяць.
Приріст міського населення в Херсоні поки негативний: при народжуваності в 10 чоловік на 1 тисячу населення смертність складає відповідно 13 чоловік. Серед причин такого кроку херсонців в інший світ упевнено лідирують такі діагнози, як порушення кровообігу (у тому числі серцево-судинні захворювання), на 2-му місці — онкологія, далі — нещасні випадки, всілякі травми і поранення.
Та ж «Гривня» надала інформацію про витрати херсонської медицини. Середня вартість 1 ліжко-дня у лікарні без ліків в області склала 11,43 гривні проти 10,52 гривні в 2009 році. Харчування одного хворого в середньому по Херсонщині склало 10,2 гривні проти 9,32 гривні в 2009 році. Однак обласний бюджет не може перекрити всі витрати по лікуванню пацієнтів, повинні допомагати районні бюджети, але ж вони всі вони різні, тому і ситуація з лікуванням відрізняється. У Цюрупинському районі на ліки та матеріали для одного хворого в 2010 році витрачали майже 15 гривень на добу, а в Іванівському районі на ці ж цілі виділяли лише 2,62 гривні (тобто, практично всім пацієнтам доводилося купувати ліки за власні кошти). На харчування одного хворого у Білозерському районі направляли 11,72 гривні на добу, а в тому ж Іванівському пацієнтам доводилося сидіти буквально на голодному пайку: на годівлю з бюджету виділяли всього по 1,78 гривні на людину!
Якщо вже ми зачепили тему сільської медицини, то необхідно сказати про незадовільний стан сільських амбулаторій та ФАПів – фельдщерсько-акушерських пунктів. «Гривня» надає таку інформацію: «Як було сказано на колегії обласного управління охорони здоров’я, забезпеченість медичними кадрами на Херсонщині взагалі досягла критичного рівня. Особливо страждає від цього сільське населення. В області 29 амбулаторій працюють без лікарів, 52 ФАПу (фельдшерсько-акушерські пункти) законсервовані, оскільки там немає жодного медичного працівника!»
Щоб хоч трохи допомогти самим відсталим в плані розвитку медичної інфраструктури селах, з 2011 року всі сільські лікувальні амбулаторії та ФАПи перевели з місцевого фінансування на районне. Як пояснили в обласному відділі, це перший етап реформування галузі.
Окремо газети піднімали проблеми хворих на діабет. «Гривня» надала таку інформацію: «У Херсоні за кошти місцевого бюджету вперше закупили пероральні цукрознижувальні препарати для діабетиків. Як повідомила прес-служба міськвиконкому, для цих цілей з міської казни виділили 28,13 тисячі гривень. Медикаменти безкоштовно передані громадянам, які страждають на цукровий діабет. Отримати їх можна буде за рецептом лікаря-ендокринолога». Однак, газета відразу ж пожаліла про таку оптимістичну інформацію. Обнадієні хворі направились до своїх лікарів, але ті нічого не чули про безкоштовний інсулін. Газета почала виясняти, інформацію вона отримала з розсилки міськвиконкому, така ж інформація була оприлюднена в офіційній газеті «Херсонський вісник». Але, як виявилось, вийшла помилка. Ми не можемо виясняти, де спрацював «зіпсований телефон», але такі помилки дорого коштують хворим, які витрачають не лише великі кошти на ліки, але й останні краплі надії на місцеву владу та власну державу.
Неприємна ситуація склалась у Швидкої допомоги 29 березня: попросту кажучи, скінчився бензин, і машини не змогли виїжджати на виклики. Погодьтесь, це не просто неординарна ситуація. Як пояснили в прес-службі міськради, дана проблема виникла через різке подорожчання палива, у результаті чого постачальники відмовлялися брати участь у тендерах, аргументуючи свої дії неможливістю передбачити рівень цін на довгостроковий період. А відповідно до законодавства, що діє в сфері держзакупівель, ціна на товар не може змінюватися протягом дії договору. Вирішенням проблеми стане проведення станцією Швидкої допомоги кількох тендерів щоквартально, як повідомила «Гривня». Виникла патова ситуація: кошти на пальне для «швидкої» є, а використати їх не можна. Міська «швидка» обслуговує в середньому 320 викликів на добу. Її добова потреба в паливі складає 600 літрів.
Але як там не було, робота швидкої допомоги не припинилась. Провладні газети подали цю ситуація як прикрий випадок, технічну проблему, що виникла через бюрократичні перепони. «Херсонський вісник» повідомив, що проблема відразу ж повністю вичерпана – «швидка» працює, тендери проводяться, але яким чином — не пояснили.
Поруч з описами негараздів та сумними матеріалами, місцева преса повідомляє і про приємні події. Так, майже всі газети приділили увагу відкриттю «Центру серця», що заплановане на 2012 року на базі міської клінічної лікарні ім. А.С. Лучанського. Це дуже важливо для міста, оскільки серцево-судинні захворювання стоять на першому місці серед причин смертності. Правда, для відкриття Центру треба знайти 11 млн. грн. для придбання апарату ангіографа, апарату, який з високою точністю діагностує хвороби серця, та зробити капітальний ремонт у приміщенні Центру.
Депутати обласної ради намагаються вирішити долю 3-ї черги Онкологічного диспансера, на добудову якого необхідно знайти 35 млн. грн., вони звернулись до губернатора, щоб той попросив кошти в Кабміні. Голова облдержадміністрації відреагував більш ніж конструктивно. Він заявив, що будівництво почнеться відразу ж, як потепліє, і навіть, коштів чекати не буде, бо вони все одно надійдуть, а в області є будівельні підприємства, готові працювати на таких умовах. «Цього року ми це будівництво, яке було розпочато в 1988 році, закінчимо», — заявив губернатор. Упевненості йому додає доручення Президента, що стосується фінансування добудови даного об’єкта з держбюджету. Як прокоментувала «Гривня»: «Ну що ж, як кажуть «поживемо – побачимо».
Підсумовуючи тему медицини, не обхід сказати про ліки. Ряд газет приділили увагу відродженню комунальних аптек, які б торгували ліками за зниженими цінами, і навіть є підприємства, що погоджуються постачати ці ліки. Газета «Горожанин и горожанка» надрукували сюжет про відновлення комунальної аптеки на вулиці І.Куліка.
Газета «Гривня» надрукувала матеріал про забезпечення ліками осіб, які постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС, їх на Херсонщині 6875, і у них є право на отримання безкоштовних ліків. У Законі це звучить як гарантовані пільги і компенсації, але в реальному житті виглядає суцільним знущанням над людьми.
Дослідження підготовлено в рамках Проекту «Захист соціальних прав пенсіонерів: доступ до правосуддя, юридична допомога, обізнаність та просвіта» здійснюється за фінансової допомоги спільного проекту Програми розвитку ООН та Міністерства закордонних справ Данії «Розвиток громадянського суспільства». Думки, висновки чи рекомендації належать виконавцям проекту і не обов’язково відображають погляди Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй чи інших агенцій ООН.
Олександр Мошнягул, експерт з моніторингу соціальних прав
Популярність: 11%
Категорія: Новини | Нет комментариев
Четверг, 11.08.2011
9 серпня — Мережа Глобального Договору ООН в Україні та Центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності (КСВ)» розпочали процес громадського обговорення проекту «Концепції національної стратегії соціальної відповідальності бізнесу (СВБ) в Україні до 2015 року».
На сайтах Глобального Договору ООН в Україні (www.globalcompact.org.ua) й Центру «Розвиток КСВ» (www.csr-ukraine.org) розміщено проект документу «Концепція національної стратегії соціальної відповідальності бізнесу в Україні» для громадського обговорення. Проект документу був створений в рамках роботи Консультативної ради з розробки проекту Національної концепції розвитку соціальної відповідальності бізнесу.
Прийняття документу «Концепція національної стратегії розвитку соціальної відповідальності бізнесу (СВБ) в Україні» створить підґрунтя (комплекс норм, правил, окремих організаційних механізмів) та сприятливих умов для інтеграції СВБ у діяльність компаній задля сталого розвитку України, зростання суспільного добробуту та вирішення питань, визначених у національних програмних документах.
Зауваження та пропозиції від комерційних та некомерційних організацій прийматимуться мережею Глобального договору ООН в Україні та Центром «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» до 20 вересня. У вересні також буде проведено зустрічі-обговорення з представниками різних груп заінтересованих сторін (університетами, ЗМІ, неурядовими організаціями, компаніями й органами державної влади).
Прохання надсилати всі зауваження та пропозиції Дмитру Кабі, аналітику Центру «Розвиток КСВ» на адресу: dk@csr-ukraine.org або факсом (044) 280 11 47.
Про мережу Глобального Договору ООН в Україні:
Глобальний договір – найбільша ініціатива у світі для розвитку відповідального корпоративного громадянства. Мережа Глобального договору (ГД) в Україні розпочала своє існування у 2006 році, об’єднавши 34 компанії та організації. З того часу українська мережа розширилась до більше 180 членів і продовжує збільшуватись. Місією мережі Глобального договору в Україні є просування корпоративної соціальної відповідальності в Україні та поступ членів мережі у реалізації 10 принципів ГД через навчання, діалог, партнерство. Більше про мережу Глобального договору в Україні: http://www.globalcompact.org.ua/ua
Про Центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності»
Центр «Розвиток КСВ»: Провідна експертна організація з КСВ в Україні, член Організаційного комітету Глобального договору ООН (2010-2011), Організаційний стейкхолдер GRI, національний партнер CSR Europe (Брюссель). Організація об’єднує 21 компанію України. Центр надає консультації з питань розробки стратегії, програм та комунікацій з КСВ, проведення моніторингу та оцінки ефективності проектів, підготовки і верифікації нефінансової звітності.
Діяльність Центру «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності в Україні» щодо національної стратегії з КСВ здійснюється в рамках Проекту UNITER “Об’єднуймося заради реформ”, що реалізується PACT, Inc за підтримки USAID. Детальніше про організацію - www.csr-ukraine.org
Джерело : www.csr-ukraine.org
Популярність: 11%
Категорія: Новини | Нет комментариев
Среда, 10.08.2011
Ініціатива ООН
“Посилення правових можливостей бідних верств населення”:
Стратегія впровадження на місцевому рівні
Херсонщина
Для реалізації даної ініціативи ООН в Херсонській області обрано чотири райони (Білозерський, Каховський, Скадовський та Голопристаньскький) та у 2010 році створені Центри правової інформації та консультацій. Координують роботу Центрів – ХОО КВУ та ХО ФМЗ. Загальний напрямок роботи Центрів — накопичення) первинного соціального капіталу в окремо взятих районах Херсонської області.
Звертатися за юридичною допомогою Центра ХОО КВУ можна за телефоном: (0552) 325-026 та за адресою: м. Херсон, Придніпровський спуск. 1, офіс 8.
Соціальний капітал — це основа, фундамент громадянського суспільства, правової демократичної держави, включає в себе три основних соціальних явища: 1) соціальні мережі; 2) соціальну довіру; 3) загальні для більшості громадян морально-етичні цінності.
Мета Центрів: Надавати базову інформацію та консультації з правових питань, надавати необхідну юридичну допомогу громадянам Херсонської області у Білозерському та Каховському районах шляхом організації роботи Центрів правової інформації та консультацій в обраних двох районах.
Місія програми: якнайширше розповсюдження та виховання цінностей громадянського суспільства у сільських громадах обраних районів області, формування почуття людської гідності та поваги до прав людини, подолання правового нігілізму та тотальної суспільної недовіри.
Форми роботи:
1. Стаціонарні громадські приймальні в двох районах області.
2. Виїзні приймальні в кожній сільській раді.
3. Активізація та підтримка місцевих громадських ініціатив, що направлена на самоорганізацію членів територіальних громад для правової просвіти та захисту своїх прав та інтересів.
4. Правова просвіта в різних формах.
5. Інформування.
6. Створення районних громадсько-консультативних наглядових рад проекту
7. Робота обласного офісу координації та управління проектом шляхом підготовки методичних, просвітницьких матеріалів, проведення навчальних заходів, широкого інформування по проекту, юридичної підтримки, узагальнення та обміну досвідом, моніторингу поточних та підсумкових результатів роботи.
Функції районних Центрів правової підтримки та консультацій:
- надання правової інформації громадянам;
- роз’яснення законодавства;
- надання консультацій щодо можливостей вирішення проблеми;
- надання рекомендацій щодо складання документів, в т.ч. судових, а у виключних випадках – підготовка таких документів;
- надання інформації про функції та діяльність органів держави, громадських та міжнародних організацій, які стосуються питання, з яким звернулася особа;
- надання письмових консультацій та витягів з законодавства;
- підготовка та поширення інформаційних матеріалів;
Загальний напрямок роботи районних центрів правової підтримки та консультацій під керівництвом Обласного Координаційного центру управління проектом в Херсонськый області реалізується в площині продукування (створення, накопичення) первинного соціального капіталу в окремо взятих районах Херсонської області. Поїздки по селах керівника проекту і менеджерів районних ЦПД спрямовані саме на побудову нових соціальних мереж, вирощування на основі діалогу влади та громади перших паростків довіри, об’єднання однодумців на основі загальних моральних цінностей — цінностей громадянського суспільства (свободи, совісті, прав людини, людської гідності, пріоритету особистості над державою і т.п.).
Робота районних юристів і обласного юриста в рамках правової допомоги окремим людям і групам людей (в стаціонарній і виїзних громадських приймалень) націлена на складання юридичного фундаменту для нового соціального капіталу. Це довгий, складний і тонкий процес, але коли-то його необхідно почати, інакше черга за безкоштовною правовою допомогою в наші громадські приймальні буде рости з кожним роком, і так може тривати ще сто років, і проблеми людей триватимуть, як погана нескінченність.
Далі наводимо текст Концепції посилення правових можливостей бідних верств населення, розроблений програмою «Верховенства права» Міжнародного Фонду «Відродження»
Витоки
Концепція “Посилення правових можливостей бідних верств населення” бере свій початок з міжнародного дискурсу стосовно пошуків та покращення існуючих шляхів подолання бідності. Як відомо, розвиток та подолання бідності у масштабах людства входить до переліку ключових цілей, досягнення яких є пріоритетним у порядку денному для міжнародної спільноти, зокрема, визначено у Декларації Тисячоліття, програмному документі Організації Об‘єднаних Націй, від15 вересня 2000 року.
У Частині 3 зазначеного документу містяться основні положення та кроки щодо подолання проблеми. Зокрема, визначено рекомендації промислово розвиненим країнам відносно полегшення фінансового боргового навантаження на найменше розвинені країни, визнано особливі потреби країн, що розвиваються з урахуванням їхнього геополітичного розташування, а також необхідність подальшої розробки стратегій, покликаних подолати правову, соціальну та технологічну ізоляції таких країн.
Для детального вивчення впливу та взаємозалежності між правовою ізоляцією окремих спільнот та феноменом бідності було створено Комісію з посилення правових можливостей бідних верств населення, до якої увійшли екс-голови країн та урядів, провідні економісти, юристи та інші експерти світового рівня. У результаті своєї роботи Комісія прийшла до висновку, що витоки й одночасно наслідки бідності полягають в тому, що певні групи не мають доступу до використання правових можливостей, наданим іншим, привілейованим в цьому відношенні членам суспільства, а саме: справедливого та чесного суду, закріплення та захисту майнових прав, трудових прав та можливості існування власної приватної ініціативи. Здебільшого повсякденне життя таких громад та вирішення спірних ситуацій регулюється нормами звичаєвого права, які далеко не завжди мають правове підґрунтя. Очевидно, що бідні верстви населення обмежені у доступі до правових інструментів, які б дозволили їм захищати свої інтереси та права свідомо та самостійно.
Сам механізм посилення правових можливостей бідних верств населення є, на думку Комісії, “процесом системних змін, за допомогою яких малозабезпечені та соціально ізольовані громадяни можуть отримати доступ до права, правової системи та правових послуг для захисту і посилення їхніх інтересів”. Реалізація прав вимагає не лише активної участі державних посадовців та політичної волі, але передбачає суттєві, радикальні, зрушення у світоглядній системі координат самих бідних. Для успіху справи необхідне вивільнення від стереотипів, що протидія та перемога над бідністю – абстракція, яка ґрунтується на доброчинності та почутті жалості. Перш за все, це об‘єктивне сприйняття реальних умов та тверезе розуміння бідності як бар‘єру для суспільного розвитку в цілому, а не лише окремої обділеної групи людей.
У питаннях досягнення таких цілей міжнародна спільнота дійшла згоди, що потрібна єдина стратегія. Частково її реалізують окремі організації ООН, наприклад, Міжнародна Організація Праці, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ПРООН, ін. Водночас спільне розуміння цілей вимагає об‘єднати зусилля для того, щоб виробити системний підхід.
Передумови впровадження концепції “Посилення правових можливостей бідних верств населення” в Україні.
В Україні з часів здобуття незалежності відбуваються складні економічні процеси, які серед інших результатів, призвели до значного розшарування населення, масштаб якого не є характерним для країн із демократичним способом управління. Населення країни значною мірою складається із сільських жителів, де рівень правових, а також інших соціальних послуг був і лишається дуже обмеженим. З часу переходу країни на пропорційну систему формування виборних органів влади (через закриті партійні списки, що формуються політичними партіями самостійно без участі виборців), в тому числі на місцевому рівні, і без того недостатній зв’язок між владою і населенням суттєво зменшився. В окремих регіонах України економічна, а відповідно і соціальна ситуація значно погіршилася через складнощі, пов’язані із фінансовою кризою. Суттєве збільшення безробіття (особливо у Східних регіонах), зростання кількості незабезпечених боргових зобов’язань перед позичальниками коштів, відчуженість влади від реальних потреб та інтересів суспільства, а також надзвичайно низький рівень довіри населення до інститутів держави, в тому числі судової влади, є чинниками, що здатні суттєво вплинути на подальший розвиток соціальних, економічних та політичних процесів у державі.
Складні правові механізми реалізації прав та інтересів, недоступний для багатьох ринок правових послуг, корумпованість влади та недовіра суду є чинниками, що суттєво впливають на соціальні настрої населення. Соціальна активність обмежується відсутністю можливостей реалізувати свої права та інтереси самостійно та недоступністю механізмів допомоги на різних рівнях та у різних життєвих ситуаціях. За оцінками представників Міністерства внутрішніх справ України рівень громадської безпеки в багатьох регіонах може зменшуватися через збільшення кількості осіб, що готові вирішувати свої соціальні та правові проблеми протиправним шляхом. Подолання цієї проблеми неможливо досягти лише репресивними засобами. За таких умов особливої уваги потребує реалізація програм, орієнтованих не на обмежені соціальні групи, а на широке коло осіб, що потребують захисту або підтримки.
Таким чином, ми можемо констатувати, що правові можливості захисту прав та інтересів малозабезпечених є суттєво обмеженими. Причини такого стану речей виходять з усталених суспільно-політичних моделей та пов ‘язані з тим, що:
У державі немає єдиної системи забезпечення населення правовою інформацією та консультаціями. Розподіл обов‘язків та сфери компетенції державних інституції є непрозорим та незрозумілий громадянам.
Підхід державних органів ґрунтується здебільшого на формальному розумінні допомоги бідним верствам населення і не орієнтований на посилення можливостей бідних верств населення у захисті своїх прав та законних інтересів.
Обізнаність людей про механізми захисту свої прав та можливості отримати консультації чи інформацію безоплатно теж є не високою. Немає достатньо доступних джерел інформації.
Низький рівень поінформованості відкритого загалу стосовно діяльності організацій, які надають безоплатну правову допомогу громадянам.
Попередні кроки в державній політиці та громадських ініціативах.
В рамках досягнення “Цілей тисячоліття”, до яких долучилась і Україна, була розроблена та затверджена на державному рівні програмна стратегія до 2015 року, до пріоритетів якої входить і подолання проблеми бідності.
Указом Президента України № 637/2001 було затверджено Стратегію подолання бідності, якою визначено поняття бідності, завдання, етапи реалізації та стратегічні напрямки. Стратегія, зокрема визначає, що: “прiоритетним має стати розвиток мережi нестацiонарних установ рiзних типiв, що надають соцiальнi послуги (центри комплексного соцiального обслуговування, спецiалiзованi вiддiлення соцiальної допомоги вдома тощо). З цiєю метою на першому i другому етапах реалiзацiї Стратегiї розвиватиметься система соцiального обслуговування непрацездатних громадян з активним залученням до цього процесу громадських органiзацiй, використанням волонтерської працi; здiйснюватиметься перехiд вiд бюджетного фiнансування вiдповiдних державних установ до програмного фiнансування на конкурсних засадах громадських органiзацiй, якi надаватимуть такi послуги. Має бути здiйснено передачу органам мiсцевого самоврядування повноважень щодо планування, фiнансування та органiзацiї надання соцiальних послуг.”
Указом Президента України від 9 червня 2006 року N 509/2006 було схвалено Концепцію формування системи безоплатної правової допомоги в Україні. Метою Концепції є створення засад для впровадження державної системи доступної та якісної правової допомоги, яка б відповідала потребам суспільства. Відповідно до положень Концепції, “безоплатна первинна правова допомога впроваджується шляхом поступового розширення переліку адміністративно-територіальних одиниць, у межах яких утворюється її інфраструктура..
Безпосереднє втілення ініціативи “Покращення правових можливостей бідних верств населення” відбувається підтримки Інституту Відкритого Суспільства, на території України координується Міжнародним Фондом “Відродження” та реалізується безпосередньо місцевими НУО, які мають значний досвід у правових проектах.
Програма “Верховенство права” Міжнародного Фонду “Відродження”, у співпраці із Міністерством юстиції України, Спілкою Адвокатів України, системно та послідовно надає підтримку громадським організаціям та територіальним громадам у реалізації проектів щодо забезпечення права на правову допомогу. Зокрема, на місцевому рівні в кількох регіонах реалізуються проекти по забезпеченню первинної правової допомоги – Центри надання правової інформації та консультації. Такі проекти працюють у містах Біла Церква та Хмельницький з 2007 року. Мета роботи центрів – надавати клієнтам базову інформацію чи консультації з правових питань. У випадку кримінальних справ Центри допомагають у доступі до адвоката. Вторинна правова допомога — захист від кримінального обвинувачення та/або представництво інтересів у суді, надається в рамках роботи Офісів громадського захисту у містах: Біла Церква, Хмельницький та Харків. Також за сприяння МФВ реалізуються пілотні проекти з медіації. Херсонській області здійснюється пілотний проект за підтримки МФВ по впровадженню елементів медіації в адміністративному процесі. Фонд має досвід підтримки правозахисних ініціатив у віддалених сільських регіонах, зокрема у Новопсковському районі Луганської області проводилися сходи жителів у 17 селах, де були визначені основні правові проблеми місцевого населення і надана допомога у їх вирішенні.
Цей досвід буде використаний для подальшого втілення концепції “Посилення правових можливостей бідних верств населення” в Україні.
Мета та завдання впровадження ініціативи в Україні.
Метою ініціативи є покращення життєдіяльності людей, що проживають в умовах бідності та соціальної ізоляції, через подолання перешкод реалізації ключових прав, зокрема: право власності, трудові права, підприємницькі права, право на доступ до правосуддя. Необхідно забезпечити зв‘язок між громадянами, що перебувають під впливом соціальної та правової ізоляції та органами, відповідальними у державі за прийняття рішень.
Ключовим завданням є силами місцевих НУО створити інфраструктуру центрів, які надаватимуть консультації громадянам, що мають обмежений доступ до правових можливостей, виявлятимуть системні проблеми та будуть впроваджувати механізми запобіганню спірних ситуації, будуть вести системну просвітницьку роботу з місцевим населенням. Очікується, що дана діяльність сприятиме громадській активності та залучатиме місцеве населення до свідомого, самостійного підходу до вирішення ситуацій правового характеру, а також посилить усвідомлення можливостей реалізації власних прав.
Період впровадження проекту на території України поділено на декілька етапів. Під час пілотного, установчого етапу ініціатива реалізовуватиметься на території Луганської та Херсонської областей. В сільських районах областей створено центри безоплатної правової допомоги. На етапі пілоту буде зібрано кількісну інформацію щодо типових звернень, демографічних даних клієнтів, а також способів вирішення конфліктних ситуацій. На основі отриманих даних будуть вироблені механізми розвитку мережі центрів в інших областях України.
“Мережева” діяльність центрів під координацією місцевих НУО покликана сприяти самоорганізації місцевих громад задля захисту спільних інтересів і спиратися на підтримку органів місцевого самоврядування.
Резюме
Дана ініціатива направлена на сприяння самоорганізації консультаційно-просвітницьких громадських осередків. Їхнє завдання полягатиме в:
Надання правової допомоги найбільш вразливим групам населення, які частково або повністю ізольовані від соціальних благ та громадських процесів;
Аналізі спільних проблем та правових ситуацій, з якими стикаються представники конкретної громади, виявлення системних проблем, що потребують привернення уваги як широких мас, так і державних посадовців.
Налагодженні співпраці з місцевими органами самоврядування щодо протидії порушенням прав людини та розробка та превентивних заходів проти порушень прав людини;
Вироблення механізмів громадської мотивації до самоорганізації та вирішення спільних проблем колегіально – регулярне інформування, співпраця з місцевими ЗМІ, проведення громадських заходів, кампаній;
Делегування керування роботою центрів представникам громадських осередків – місцевим лідерам думок, які будуть продовжувати діяльність центрів.
Галина Бахматова, ХОО КВУ
Популярність: 10%
Категорія: Новини | Нет комментариев
Пятница, 05.08.2011
2012 рік для України стане визначальним з огляду на деякі події, що є знаковими для розвитку та самопрезентації нашої держи на світових теренах.
Перша з подій – Евро-2012, продемонструє наскільки спроможна Україна забезпечити необхідний організаційний рівень для проведення спортивної події європейського масштабу. Друга – вибори до Верховної Ради, покаже, чи визначились українці з тим шляхом, який обрали для подальшого розвитку. І, нарешті, третя подія, про яку знають лише вузькопрофільні фахівці з державних органів та правозахисні організації, що опікуються правами людини. Це – Універсальний Періодичний Огляд (УПО), що організовується Радою ООН з Прав Людини з метою перевірки стандартів та практики забезпечення прав людини державами-членами Організації Об’єднаних Націй.
Практика таких оглядів була введена досить недавно – з 2008 року. Кожний уряд повинен один раз на чотири роки надати Національну Доповідь щодо стану прав людини у своїй країні. Наша держава у 2008 році підготувала і презентувала першу таку доповідь. І от у 2012 році настане черга для другої доповіді.
Коли заходить мова щодо поняття прав людини, то перше, що спадає на думку — це слова видатного європейського фахівця з теорії та практики прав людини Марека Новіцького: «…Права і свободи є оболонкою, щитом, що захищає гідність кожної людини від посягань з боку влади. …Вони захищають нас тільки від приниження, посягань на нашу гідність, і то лише з боку одного, але наймогутнішого з потенційних порушників — державної влади…». Хотілося, щоб державні діячі, готуючи документи у рамках УПО, орієнтувалися саме на це визначення, тоді буква і дух Доповіді відповідали б тій меті, що ставить перед собою УПО – покращати ситуацію з правами людини на місцях.
Розгляд правової ситуації у державах проводиться на підставі Загальної декларації прав людини, а також конвенцій, до яких приєдналася конкретна держава.
На національному рівні уряд є ключовим гравцем, що відповідальний за підготовку Доповіді. Проте, до цієї роботи підключаються і парламент, і судова система. Але найбільш зацікавленою стороною цього процесу є структури громадянського суспільства: громадські організації, профспілки, релігійні групи, наукове співтовариство та інші асоціації, що включені у здійснення програм з прав людини.
Тому наразі для третього сектору стоїть першочергове завдання: збирати, акумулювати та аналізувати будь-яку інформацію, що може лягти в основу так званої Альтернативної, або, як ще називають, Тіньової доповіді з прав людини, яка також буде представлена на розгляд до Ради ООН з Прав Людини.
Після розгляду Національної Доповіді уряду та Альтернативних від організацій громадянського суспільства Управління Верховного комісара з Прав Людини готує Резюме, я якому викладені висновки щодо стану прав людини і надані конкретні рекомендації для подолання виявлених недоліків. Ці рекомендації виглядають як обмін думками та пропозиції між незалежними державами. Але, УПО передбачає, що держава добровільно бере на себе зобов’язання слідувати цим рекомендаціям. Таким чином, дані зобов’язання повинні розглядатися як юридичні.
Як бачимо, в системі Універсального Періодичного Огляду присутня вагома частка морального аспекту, аспекту відповідальності держави перед своїми громадянами та перед світовим загалом щодо забезпечення прав і свобод.
Роль громадських організацій дуже висока у тому, щоб представити об’єктивну картину стану прав людини та можливостей їхнього захисту.
Виходячи з актуальності даного питання, Херсонська обласна організація Комітету виборців України поставила перед собою задачі, які спрямовані на допомогу пенсіонерам, як найбільш незахищеної верстви і може служити загальним індикатором, у захисті їхніх соціальних прав, а також поглиблене вивчення можливостей захисту прав, зокрема доступність судів для цієї категорії громадян. Задачі реалізуються у рамках проекту «Захист соціальних прав пенсіонерів: доступ до правосуддя, юридична допомога, обізнаність та просвіта», що здійснюється за фінансової допомоги спільного проекту Програми розвитку ООН та Міністерства закордонних справ Данії «Розвиток громадянського суспільства».
Про результати, висновки та рекомендації ми будемо широко повідомляти через всі інформаційні канали: місцеві газети, радіо, телебачення, Інтернет-ресурси.
Наталія Богренцова ХОО КВУ
Популярність: 14%
Категорія: Новини | Нет комментариев
