Павло Новіков (на знімку) – директор Української Біржі Благодійності з дня її заснування. Працював головним режисером телеканалу, має досвід у зйомках реаліті-шоу, розробці і провадженні політтехнологічних проектів. Заради створення УББ пожертвував роботою на телебаченні, яке дуже любив, щоб застосувати набуті знання і досвід у створенні Інтернет-Біржі Добрих Справ, як унікального явища в царині благодійності України, і часточку світової інтернет-мережі Доброчинності.
Шановний п. Павле, широкий загал вперше дізнався про УББ з репортажів з Давосу. Як Ви оцінюєте підсумки презентації Біржі у середовищі бізнесменів у Швейцарії? Який вплив ця подія має у нинішній діяльності УББ?
Справді, перший вихід інформації про старт (наразі у бета-версії) Української Біржі Благодійності ubb.org.ua стався під час Всесвітнього Економічного Форуму в Давосі наприкінці січня поточного року. В рамках Форуму Фонд Віктора Пінчука вже вп’яте проводив філантропічний круглий стіл – подію світового масштабу, що мала на меті обговорити наявну ситуацію в галузі філантропії, а також окреслити перспективи її розвитку. Цього року тема зібрання була сформульована як «інновації у філантропії».
Однією з таких інновацій у філантропії нашої держави якраз і є Українська Біржа Благодійності. Це перший у Східній Європі повномасштабний проект, на якому представлений широкий спектр благодійних Проектів і реалізована можливість допомагати легко, комфортно і, що важливо, лише перевіреним Проектам.
Подібні майданчики, – біржі благодійності, – вже понад десяток років працюють в країнах з розвиненою культурою благодійності. Це і globalgiving.org, i betterplace.org, i багато інших. Фактично, запуском проекту ми включили Україну в глобальний простір розвитку благодійності, даючи можливість звичайним людям у зручний для себе час обирати – кому допомагати.
Звісно, нам приємно, що ми мали змогу зробити презентацію свого проекту в рамках події світового масштабу. У Біржі Благодійності був свій стенд, на якому кожен бажаючий міг особисто подивитися – як це працює, наскільки це зручно… І нам ще більше приємно, що відгуки відвідувачів були позитивними.
Відомий грузинський політик Ніно Бурджанадзе, керівник Microsoft-Україна Дмитро Шимків, CEO Google Ерік Шмідт, керівник Міжнародного Фонду “Відродження” Євген Бистрицький… це лише маленька частина списку тих, чиї схвальні коментарі щодо проекту підтверджують наше особисте переконання в правильності обраного шляху.
Та, мабуть, ще більш важливою для нас є активність звичайних людей – відвідувачів нашого сайту. І те, що зараз, навіть без активної інформаційної кампанії, на сайт прийшло вже кілька тисяч людей, а понад двісті – перерахували кошти на благодійні Проекти – наш найбільший мотиватор.
На початку місяця, 4 лютого, відбулася перша нарада операторів проектів у Києві, де Ви мали змогу познайомитися з кожним особисто. Як пройшла зустріч? Чи не розчарувала вона Ваші очікування? Які проблеми оператори бачать у своїй роботі?
Від самого початку проекту ми розуміли, що успіх Української Біржі Благодійності неможливий без успіху Операторів Допомоги – громадських та благодійних організацій, проекти яких Біржа розміщає, і на проекти яких люди скеровують свої пожертви. І вже перші тижні справжньої роботи проекту показали – з такими партнерами, яких ми маємо зараз, Біржа Благодійності має всі шанси бути успішною. Це не означає, що можна розслабитися і вважати, що успіх неодмінно прийде – навпаки, потрібно ще багато працювати. Але працювати є з ким, бо наші партнери, Оператори Допомоги, – це потужна команда професіоналів.
Ми близько півроку ретельно добирали тих, хто матиме можливість акредитуватися на Біржі Благодійності. Враховували при цьому як стандартні критерії для ринку НУО (легальний статус, досвід впровадження благодійних проектів та звітування, рівень фінансової спроможності та прозорості організації), так і менш характерні – наприклад, публікації, чи сюжети в Медіа про проекти цієї організації.
Адже для роботи на Біржі Благодійності є дуже важливим рівень публічності Оператора Допомоги, його вміння і досвід донесення інформації до суспільства, бо ж без цього неможливо побудувати Мережу Довіри.
Наша перша спільна зустріч – можливість обговорити механізми співпраці, дійти спільного розуміння в тих аспектах, що є важливими для грамотного презентування Проектів суспільству, в решті-решт – познайомити всіх учасників один з одним.
На зустрічі кожен мав можливість не лише презентувати свою організацію, та її проекти, а й почути розповіді своїх колег. Дізнавшись, з якими складностями стикалися (чи стикаються зараз) інші, вони одержали можливість проаналізувати їх прорахунки, розробити свою систему корегування, щоб уникнути подібного у власній роботі. В цьому, як на мене, найбільша користь тренінгових методів – за короткий час ти можеш прожити разом з колегами не лише черговий відрізок свого життя, а й частинки їхніх життів і, таким чином, отримати “концентрований досвід” того, над чим працюєш, що шукаєш, що для тебе є сенсом життя. На ниві благодійності – інакше не можна.
Як Ви оцінюєте співпрацю з Червоним Хрестом? Як плануєте використовувати досвід цієї організації у своїй діяльності?
Я вже згадував, що в розвинених країнах вже довгий час працюють проекти, що стали “прототипами” Української Біржі Благодійності. Ще до старту проектування ми витратили досить багато часу на аналіз найкращих світових практик в галузі онлайн-філантропії, знайшли партнерів у Німеччині – це betterplace.org. Фахівці цієї німецької біржі благодійності консультували нас, ділилися досвідом діяльності під час старту, та розвитку їхнього власного проекту (зараз цій організації вже 6 років, на їхньому порталі одночасно близько 3000 проектів допомоги, і щорічно вони акумулюють по кілька мільйонів євро).
Звісно, в Україні та Німеччині кардинально різні умови, – від податкового стимулювання благодійницької діяльності, і до загального рівня розвитку філантропії в країні. І нам треба було все адаптувати до українських реалій. Та є кілька ключових спільних рис, що не залежать від, умовно кажучи, розміру ВВП в державі. І одна з таких характеристик – важливість розбудови Мережі Довіри.
Ми пишаємося тим, що вже на старті маємо змогу працювати з Червоним Хрестом – організацією, про яку знає, і діяльності якої довіряє увесь світ. Мережа Червоного Хреста, рівень “проникнення” в життя українських громад та грандіозний досвід цієї організації, дозволяють нам стверджувати, що тут ми маємо справу з потужним системним Оператором Допомоги. Ми це дуже цінуємо. Дбатимемо, щоб примножити спільні здобутки на благо загального добра.
Розкажіть про значення соцмереж в діяльності УББ ? На час презентації в Давосі було тільки 40 учасників у вашій групі Вконтакте, тепер їх майже 130. Прийде час, що їх буде, можливо, кілька тисяч. Що очікуєте від діяльності учасників цих віртуальних груп?
Розвиток взаємодії з соціальними мережами – це наш найближчий крок після виведення сайту ubb.org.ua з режиму бета-версії в повноцінний робочий режим. І найголовніше, чого ми очікуємо від користувачів соціальних мереж (як тих, хто зараз є в наших групах, так і тих, хто приєднається згодом) – активності та самоорганізації. Соціальні мережі дають нам величезний потенціал розповсюдження інформації про благодійні Проекти, люди можуть там гуртуватися навколо тих Проектів, що зацікавили саме їх.
Можливо, колись будуть створені окремі віртуальні групи Донорів, що опікуватимуться якимось конкретним дитячим будинком, чи може готові будуть надавати допомогу громадянам з особливими потребами, а також побажають взяти під опіку той, чи інший притулкок для тварин. Якщо таке станеться, якщо наші Донори будуть створювати власні спільноти – це й буде одним з показників нашого спільного успіху.
Чи достатньо двох керівників у групі УББ в соцмережі “Вконтакте”? З часом їм буде важко тримати у полі зору всіх учасників цієї групи, то може сюди треба залучати і таких фахівців, як Ганна Хіцевич, Наталія Василюк та інших працівників Червоного Хреста, котрі знають іноземні мови, бували достатньо часто за кордоном, мають навики роботи у царині благодійності?
На моє глибоке переконання, соціальні мережі тим і приваблюють людей, що тут немає формального керівництва. Кожен може робити стільки, скільки забажає – і лише те, що забажає. Ми покладаємо великі надії на самоорганізацію спільноти. І якщо найбільш “просунута” частина спільноти – співробітники благодійних організацій – вже відчувають у собі потребу якось допомагати Біржі Благодійності в підтримці активності груп у соціальних мережах – welcome!
Так, команда УББ володіє достатньою експертизою та навичками організації комунікацій. Тут працюють люди, які володіють і англійською, і німецькою, і французькою мовами. Зараз одне з наших основних завдань – створити своєрідний внутрішній простір, унікальний настрій в нашій групі «Вконтакте». Тому я дуже прискіпливо ставлюся до кожного слова, кожної літери, що написані про УББ, намагаюся все контролювати.
Не мені Вам пояснювати, що перо часом сильніше за гармату! Сторінка на такому популярному сайті – потужний інструмент, яким потрібно уміло скористатися, адже другої спроби не буде. Власне, зараз я вимагаю від себе, і від колег бути перфекціоністами.
Серед духовних осіб, що є в числі операторів, на першій зустрічі ми бачили монахинь, які, на мій погляд, з УПЦ МП. Чи передбачається залучення у їх число духовних осіб з інших конфесій, зокрема, з УГКЦ ? Вони мають міцні позиції не лише в Західній Україні, але і в середовищі української діаспори в США, Канаді, Бразилії, Аргентині, Італії, Австралії, інших країнах світу.
Одним із головних принципів існування та діяльності УББ є те, що Біржа не розміщуватиме і не підтримуватиме проекти політичного та релігійного спрямування. Але ми завжди відкриті для будь-яких соціальних та благодійних ініціатив незалежно від того, яке віросповідання мають ініціатори.
Сестри Служебниці Непорочної Діви Марії УГКЦ – наші партнери. За сприяння ще діючого тоді Владики Івано-Франківської Архієпархії Софрона Мудрого, ЧСВВ, їх гілка, що базується в с. Крихівцях, в 2004 р. створила благодійну організацію «Містечко Милосердя Святого Миколая» з метою допомоги потребуючим неповнолітнім вагітним дівчатам.
Одначе, з коштами у них було і тоді, і зараз сутужно. Щоб добудувати Будинок матері і дитини, їм потрібно зібрати 408 446 грн. Сподіваюсь, УББ допоможе у вирішенні цієї важливої проблеми, щоб завершити спорудження Притулку для неповнолітніх вагітних та матусь, котрим просто нікуди подітись зі своєю бідою і новонародженими немовлятами.
Одним з дуже, і дуже активних Операторів Допомоги на УББ, є Карітас. Це організація, заснована УГКЦ, і потужно представлена не лише в Україні, а й в Європі, зокрема – в Німеччині. Це другий за розміром роботодавець після держави. Ми пишаємося нашою співпрацею з Карітасом.
Великі надії покладаємо на одного з потенційних Операторів Допомоги – Центр реабілітації діток з аутизмом, синдромом Дауна та ДЦП. Ним опікується єврейска організація, а пацієнтами стають діти, незалежно від національності, чи релігійної спрямованості батьків.
Кожна релігія вчить допомагати! І ми відкриті до ініціатив будь-яких фондів, незалежно від їхньої конфесійної приналежності. Важливо лише, щоб самі Проекти відповідали принципам УББ. Тобто, ми хоч і не будемо збирати гроші на оздоблення і будівництво храмів, – це справа самих прихожан, – але соціальні ініціативи, тобто – допомога знедоленим, які започатковані релігійними організаціями, завжди знайдуть у нас підтримку.
За півтора місяці діяльності УББ в реальному часі, заявлені операторами програми дуже і дуже повільно збирають необхідні кошти. Які комплексні заходи передбачається вживати, щоб подолати інерцію спокою початкової стадії роботи?
Я б не назвав це інерцією спокою. Давайте не забувати, що УББ вперше з’явилася в публічному просторі 26 січня. Наш проект ще навіть не починав інформаційну кампанію, а понад 230 людей вже перерахували свої гроші на підтримку Проектів.
Зараз ми сконцентровані над розробкою повномасштабної інформаційної кампанії, що включатиме всі типи комунікацій – телебачення, радіо, друковані та онлайн-ЗМІ, а також широку взаємодію в Інтернеті.
Крім того, ми розуміємо, що наш проект “незвичний” для української аудиторії, бо з таким типом сайтів користувачі просто не стикалися. Ми – перший подібний проект в Україні та у Східній Європі. Тож, має пройти якийсь час, коли люди звикнуть до того, що ми існуємо, і що комфортна благодійність відбувається саме тут.
Сайт зараз доступний у бета-версії. Над його розробкою та удосконаленням досі працюють день і ніч (я не жартую!) наші програмісти. На ньому постійно з’являються нові послуги, нові інструменти, нові сервіси.
Нам потрібно ще трошки часу, аби зробити сайт майже ідеальним (на наш погляд). І ось тоді сюжети про нас, та про наші Проекти з’являться на усіх телеканалах, в усіх газетах, на всіх українських сайтах! (Сміється). Невдовзі кількість відвідувачів сайту та Донорів Допомоги почне зростати у геометричній прогресії. А перед великим «виходом у люди» дуже хочеться своє «дитятко» максимально причепурити!
Похвальне бажання. Так і треба «виводити в люди» своє дітище. Даючи 6 лютого інтерв’ю кореспондентові Інтерфакс – Україна, Ви висловили припущення, що УББ у перший рік діяльності залучить близько 350 тисяч доларів пожертв. Причому, як я зрозуміла, левову частку передбачається отримати від представників міжнародного бізнесу й української діаспори з-за кордону. Невже «вдовина лепта» втратила актуальність? Як думаєте реанімувати цей процес? Адже доведено з давніх-давен, що жертвують, переважно, не багачі, а ті, хто має почуття милосердя? Чи може я не зовсім правильно інтерпретую Ваше висловлювання?
Звісно, перш ніж затверджувати бюджет УББ, ми мали прорахувати рентабельність цієї соціальної інвестиції. Умовно кажучи, якщо витратити на інфраструктуру благодійності (УББ) 100 грн, а за рік ця інфраструктура залучить 99 грн, то проект вцілому можна вважати провальним. Адже тоді простіше було б просто вкласти ці 100 грн у підтримку конкретних благодійних ініціатив.
Основна мета, задля якої Фонд Віктора Пінчука надав грант на побудову та підтримку інфраструктури УББ – створити таку систему, що акумулюватиме більше коштів, ніж в неї вкладено. В перспективі – більше в кілька разів. Тобто, в перерахунку на кожні 100 грн, вкладені в інфраструктуру УББ, має надійти кількасот гривень на благодійні Проекти. Таку ситуацію ми вважатимемо Успіхом. І ми абсолютно переконані, що цей Успіх – не за горами.
Нас вже зараз тішить активність користувачів сайту – масових Благодійників. Але ми розраховуємо, що Біржа Благодійності зможе також ефективно залучати до фінансування благодійних Проектів бізнеси – корпоративних Благодійників. В тому числі, міжнародних корпорацій, що мають представництва в Україні.
Українські бізнеси, зазвичай, беруть участь в благодійних проектах, але зараз це радше спонтанна і несистемна діяльність (звісно, є винятки, але вони лише підтверджують правило). Але перш ніж профінансувати конкретний благодійний Проект, бізнесменові часто потрібно зрозуміти, що цей проект цікавий ще комусь, крім нього.
Ми багато разів чули від мільйонерів відповіді такого приблизно змісту: «Я (чи моя «компанія) готовий дати гроші на благодійність, тільки доведіть, що це справді потрібно людям».
І ось тут Біржа Благодійності надає унікальний сервіс як масовим, так і корпоративним Донорам. Кожен зможе побачити, що той, чи інший Проект – активно підтримується. А значить кожному з нас буде легше долучитися до справи, якщо вона – спільна. Сила громади – велика річ !
Погоджуюсь з Вами. Можна сказати навіть, що вона, подекуди, стає гіпнотизуючою. Однак, не секрет, що українське законодавство не сприяє розвиткові благодійності. Змінити його можна тільки законодавчим шляхом. Тож треба мати міцне лоббі у Верховній Раді України. Чи є таке на даний час в УББ, якщо ні, то що передбачається зробити, щоб воно з’явилося у ній після осінніх виборів?
Усі розуміють, що благодійне поле в Україні настільки негуманне, що його принципи та механізми існування-діяльності потрібно змінювати якомога швидше. Це є в наших планах. Але наші пріоритети – довіра людей і люди. Зараз мені з колегами потрібно зробити так, щоб про Біржу дізналися, щоб Біржа завоювала довіру громадян, щоб Біржа вийшла на свою потужність і крейсерську швидкість.
Аж тоді вже, заручившись підтримкою та довірою суспільства і політиків-однодумців (сподіваюся, такі знайдуться!), Українська Біржа Благодійності зможе організувати потужну кампанію з лобіювання інтересів меценатів, благодійних організацій та фондів на законодавчому рівні.
Безумовно – це один з наших головних векторів діяльності у перспективі!
Ваші побажання користувачам нашого сайту Червоного Хреста Львівщини ?
Робити добрі справи – це така ж потреба кожної нормальної людини, як дихати, вчитись, кохати… Вже сам факт, що ці люди зайшли на сайт Червоного Хреста, свідчить – їх серця, сповнені почуття милосердя. Це – Добрі люди! І я пишаюся, що живу в країні, де Добрих людей – багато. А добро завжди повертається. Тож хай Ваше життя буде сповненим Добрими вчинками, Добрими враженнями, Добрими спогадами!
Дякую за інтерв»ю.