За освітою Ірина Бульгак – учителька історії, але за фахом ніколи не працювала. Під час декретної відпустки зацікавилася розвитком міста, заснувала паблік у фейсбуку «Клуб любителів Скадовська».
«У 2019 році ми з колегою робили серію інтерв’ю і фотосесію для місцевих жінок. Героїнь обирали самі. Серед них були педіаторка, бізнесвумен, стилістка, учителька танців, косметологиня, зооволонтерка. Через рік нам запропонували робити онлайн-видання Скадовськ.city», – розповідає Ірина.
Там вона працює і досі, поєднуючи роботу із депутатством у Скадовській міській раді:
– У 2020 колишній міський голова Скадовська Олександр Яковлєв вирішив іти на вибори разом з командою «Самопомочі». Я хотіла їх підтримати , бо у нас схожі цілі та цінності. За часів Яковлєва я бачила позитивні зміни у Скадовську, з’явилося вуличне освітлення, влада стала прозорішою, молодь – активнішою. У місті почали говорити про туризм, майбутнє та розвиток. Я запитала, яким чином можу долучитися, і мені запропонували йти у депутатки.
Якщо чесно, спершу я це сприйняла без особливого захвату, бо усвідомлювала, що не маю досвіду роботи в органах місцевого самоврядування. Але подумала і вирішила йти на вибори. У списку я була п’ятою.
Чи було від когось упереджене ставлення до вас, бо ви жінка, яка вирішила йти у депутатки?
Насправді я особливо не звертаю уваги на чужі невдоволення. Я ж була адміном у «Клуб любителів Скадовська»! Як-то кажуть: «Це web 2.0, дєтка», адміністрування зробило мене набагато жорсткішою. Я завжди за конструктивну критику, але зневага й знецінення – це неприпустимо. Пропонуйте, а не лише зневажайте чужу роботу.
Є люди, які зневажають інших – за гендерною ознакою, через національність, статус, погляди на життя. Мені неприємні такі речі, і я намагаюся зупиняти їх. Переконана: тут справа у повазі. Хоч би якою емоційною була людина, але якщо у неї є повага до опонента, то дискусія залишиться у рамках пристойності.
