Звіт за результатами дослідження онлайн-опитування за інтерактивною структурованою анкетою, посилання на яку відправлялося потенційним респондентам із бази даних (дослідницької онлайн-панелі Херсонської громади).
Мета дослідження: самооцінка херсонцями власних мовних практик, ставлення до мовної політики на державному, місцевому та медійному рівні
Ключові результати:
Загалом можна сказати, що повномасштабне російське вторгнення суттєво вплинуло на мовну сферу жителів Херсонської міської громади. Херсон значно українізувався і не тільки декларативно, а й на рівні реальної поведінки. Хоча між підгрупою херсонців, які зараз проживають у місті, і підгрупою, яка перебуває за межами громади, є певні відмінності в оцінках мовної політики та поведінки, вони не розколюють громаду за таким важливим питанням.
Кількість жителів Херсонської міської громади, які спілкуються тільки українською мовою, після повномасштабного вторгнення збільшилася приблизно вдвічі, в залежності від оточення. Особливо це стосується вживання української мови у спілкуванні з друзями (збільшення в 4,1 рази). І це не тільки декларації: у 72% опитаних українська мова – це мова інтерфейсу на телефоні. Більше половини (54%) стали надавати перевагу українській мові в громадських місцях.
При цьому значна кількість херсонців залишається білінгвами. З рідними і українською, і російською мовами зараз спілкується 45%, з друзями – 43%, а от на роботі та в громадській містах білінгви надають перевагу українській мові.
Херсонці виявилися достатнього вимогливими до мовної поведінки чиновників та надавачів послуг. Вони вимагають від чиновників та надавачів послуг спілкуватися на роботі виключно українською, а от у неформальному спілкуванні з херсонцями для половини респондентів допустимим є перехід на мову співрозмовника. Причому в самому Херсоні більше толерується перехід на мову співрозмовника, ніж серед респондентів, які виїхали з міста.
Більшість опитаних виявили прихильність до інтернаціоналізації як загалом українських, так і херсонських ЗМІ. Для 67% респондентів бажаною є наявність іншомовної версії херсонських ЗМІ. Для 75% з них – це англомовна версія. Ще 47% з прихильників різномовних версій вважають, що доречно було б мати і кримськотатарську версію ЗМІ, а 30% – що російськомовну.
Щодо можливості вивчення мов національних меншин та корінних народів України, то три чверті опитаних вважає, що це має бути обов’язковим або за можливості як на національному рівні, так і на херсонському. Майже половина не робить конкретних преференцій, а ось серед прихильників окремих мов найбільшою увагою користуються кримськотатарська та польська знову-таки як на національному рівні, так і на херсонському рівнях – таких виявилася третина.
Для більшості опитаних (65%) написання слова «росія» з маленької літери у будь-яких випадках є однією з реакцій на російську збройну агресію. Ще для 22% вибір величини першої літери залежить від ситуації.
Ознайомитись з повним звітом за результатами дослідження ви можете завантаживши його:
Дослідження проведено БО «Фонд громади міста Херсон «Захист» в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.
Зміст продукту є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Відтворення та використання будь-якої частини цього продукту в будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання або використання будь-яким іншим способом з обов’язковим посиланням на джерело.
