Звіт за результатами дослідження онлайн-опитування за інтерактивною структурованою анкетою, посилання на яку відправлялося потенційним респондентам із бази даних (дослідницької онлайн-панелі Херсонської громади).
Мета дослідження: з’ясувати ставлення херсонців до питань, пов’язаних з наслідками підриву Каховської ГЕС, та громадське бачення розвитку нових територій, що утворились через зникнення Каховського водосховища
Ключові результати
Навіть після двох років з дня підриву Каховської ГЕС і початку Херсонського потопу херсонців продовжують турбувати їх наслідки. Хоча порівняно з літом 2023 року кількість занепокоєних значно зменшилася, все одно ці питання хвилюють щочетвертого опитаного херсонця чи херсонку. Причому дещо більше таких серед тих, хто виїхав з громади.
Знищення екосистеми Нижнього Дніпра оцінюється як найбільш разючий серед інших екологічних наслідків підриву – так вважає 76% опитаних. Якщо говорити про негативні наслідки безпосередньо для людей, то для херсонців такими наслідками стали руйнування їх дач (50%) і стрес (44%).
Херсонці вважають, що Херсонська громада ще не скоро позбавиться наслідків підриву Каховської ГЕС і Херсонського потопу – 43% стверджують, що на це знадобиться не менше десяти років. Лише 4% опитаних повідомили, що вони вже не відчувають наслідків тієї катастрофи.
Говорячи про перспективи відбудови ГЕС, херсонці кардинально поміняли свою думку ще в 2024 році, коли на зміну ідеї повної відбудови Каховської ГЕС, прийшла ідея створити нові гідротехнічні споруди такими, щоб вже не затоплювати таку велику територію. У 2025 році ця ідея хоча і залишається найпопулярнішою (її підтримує 63% опитаних), спостерігається й зростання (на 4%) кількості тих, хто вважає, що ГЕС взагалі те треба відбудовувати.
Дві ідеї використання нових територій, які утворилися на місці колишнього Каховського водосховища, набрали більше половини прихильників – це створення якогось природньо-заповідного об’єкту (національного парку, заповідника, заказника тощо) (53%) і створення нових гідротехнічних споруд (станцій водозабору, дамб, зрошувальних каналів тощо) (61%). Причому часто одна і та сама людина схвалювала обидва варіанти. Тож замість Каховського моря херсонці воліють бачите радше щось нове, інноваційне і екологічне.
Половина опитаних заявила, що в Херсонській області взагалі варто збільшувати кількість та площу об’єктів природо-заповідного фонду на небезпечних для людини територіях – замінованих і постраждалих від затоплення.
86% респондентів хвилює те, що зараз відбувається на дні колишнього Каховського водосховища. І одночасно 80% вважають, що держава/влада не достатньо інформує про питання, пов’язані з наслідками руйнування Каховської ГЕС. Також 81% вважає, що людям не вистачає публічності та відкритості у питаннях, пов’язаних із майбутнім територій, що утворилися внаслідок руйнування Каховської ГЕС.
Дослідження проведено БО «Фонд громади міста Херсон «Захист» за підтримки Національної мережі розвитку локальної філантропії та GlobalGiving
Відтворення та використання будь-якої частини цього продукту в будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання або використання будь-яким іншим способом з обов’язковим посиланням на джерело.
