Освіта, культура, екологія: громадське бачення стану та перспектив відновлення в Херсоні

Бер 13, 2026

Звіт за результатами дослідження онлайн-опитування за інтерактивною структурованою анкетою, посилання на яку відправлялося потенційним респондентам із бази даних (дослідницької онлайн-панелі Херсонської громади).

Мета дослідження: з’ясувати як херсонці бачать стан та перспективи відбудови громади в таких сферах, як освіта, культура та захист навколишнього середовища

Ключові результати

ОСВІТА

• У сфері освіти проявляється втома від дистанційної форми навчання. Порівняно з 2024 роком на 13% зменшилась кількість тих, хто не бачить йому альтернативи (з 34% тоді до 21% зараз). Люди хочуть хоча б частково її урізноманітнити змішаною формою навчання, навчанням у безпечних місцях, індивідуальними та асинхронними формами навчання. При цьому 45% вважає, що повністю відновлятися від дистанційної форми не варто навіть за сприятливої безпекової ситуації.

• Що стосується вищої освіти, то тут варто відзначити, що більшість (55%) опитаних херсонців воліла би, щоб у Херсоні залишилося стільки вишів, скільки їх було до початку повномасштабного вторгнення, ще 20% — готові «пожертвувати» приватними вишами і лише 2% — є прихильниками об’єднання усіх херсонських вишів в один.

• Третина (33%) потенційних херсонських абітурієнтів має намір вступати до херсонських вишів, через те, що вони, по-перше, розташовані поблизу (43%), по-друге, мають високу якість освіти (41%), по-третє, там можна вчитися дистанційно (26%). Перша причина виглядає парадоксально, адже всі херсонські виші релоковані, проте херсонці продовжують вважати територіальну близькість важливим фактором вибору.


КУЛЬТУРА

• Поточне опитування показує, що херсонці, які зараз перебувають у Херсоні, і які знаходяться поза ним, значною мірою по-різному сприймають місію культурних закладів міста. Серед тих, хто зараз не в Херсоні, на 16% більше тих, хто вважає, що головною місією культурних закладів має бути проведення заходів поза містом, які би привертали увагу до нього, а не організовувати культурне життя в громаді.

• Театр залишається для херсонців мистецтвом номер один. Саме відновлення театрального життя є пріоритетом для 62% опитаних, і таких стало ще більше порівняно з минулим роком на 15%. Також 66% вважають, що розвиток театрального мистецтва має стати головним в сфері мистецтва, а 77% — що після припинення обстрілів треба провести театральний фестиваль (а таких у нас до 2022 року було два — «Мельпомена Таврії» та «Лютий лютий»).

• Також 89% опитаних херсонців підтримують ідею створення в Херсоні музею, який був би присвячений подіям повномасштабної російсько-української війни, а 49% вважають, що в місті треба залишити один або декілька зруйнованих російськими окупантами будинків як нагадування про війну.


ЕКОЛОГІЯ

• Одним із найбільш гострих питань у сфері охорони природи є питання про те, що зараз відбувається на місці колишнього Каховського водосховища. 83% опитаних херсонців висловили схвильованість ним. Майже половина вважає, що наслідники руйнування Херсонського гідровузла будуть відчуватися понад десять років.

• Щодо громадського бачення майбутнього Каховської ГЕС, то воно один раз кардинально змінилося у квітні 2025 року, коли більшість херсонців відповіла, що не варто відбудовувати Каховську ГЕС такою, якою вона була, а треба створити нові гідротехнічні споруди, щоб не затоплювати вже таку велику територію. Зараз таких респондентів налічується 65%. Також більше половини опитаних вважає, що на дні Каховського водосховища (на всій або більшій його частині) варто створити природо-охоронний об’єкт.

• Майже половина (46%) опитаних херсонців зауважила, що у Херсонській області варто збільшувати кількість та площу об’єктів природо-заповідного фонду на небезпечних для людини територіях.

Матеріал підготовлений БО «Фонд громади міста Херсон «Захист» у рамках проєкту «Голос херсонців для стійкості та відновлення громади» у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції


Наші останні новини