Фонд громади міста Херсон «Захист» підготував фіналізований аналітичний звіт «Суспільні настрої та очікування мешканців Херсонської міської громади».
Це комплексне дослідження про те, як сьогодні живе, відчуває, оцінює ситуацію і бачить майбутнє Херсонська громада – як ті херсонці, які залишаються в місті, так і ті, хто вимушено виїхав.
Загалом результати дослідження демонструють складну та суперечливу конфігурацію громадських настроїв у Херсонській громаді, яка формується під впливом щоденних обстрілів і дронових ударів, пережитого досвіду окупації, а також невизначеності щодо майбутнього.
- Ключовим фактором, що визначає повсякденне життя мешканців, залишається безпекова ситуація. Вона має тенденцію до погіршення та чинить комплексний вплив на всі сфери життя громади.
- Психоемоційний стан херсонців, які знаходяться в громаді, є депресивним. Зростають тривога, зневіра і виснаження. В помітно кращому становищі знаходиться та частина громади, яка виїхала за межі громади в інші регіони України або закордон. Хоча вони стикаються з низкою викликів на нових місцях проживання, фіксується поступова позитивна динаміка їхнього стану. Водночас спостерігається своєрідний перелом у настроях цієї групи. Багато хто утверджується в думці, що виїзд має не тимчасовий, а довгостроковий або навіть постійний характер.
- Розділена громада продовжує жити в єдиному інформаційному полі. Ті, хто виїхав за межі громади, щоденно передивляються херсонські новини. Головним джерелом інформації є телеграм-канали.
- Перспективи повернення населення після завершення бойових дій значною мірою визначаються двома ключовими факторами. По-перше, це питання житла. Власне житло виступає головним «якорем», що пов’язує херсонців із малою батьківщиною. Другим важливим чинником є ситуація на ринку праці. Значна частина тих, хто виїхав, змушена була погодитися на роботу, нижчу за їхній попередній професійний і соціальний статус. У цьому контексті прагнення відновити свій соціальний статус та професійну реалізацію стає одним із визначальних мотивів, що впливає на рішення про повернення або остаточне закріплення на новому місці.
- Експертне середовище вважає, що найбільш дієвим інструментом відновлення після закінчення бойових дій може стати створення спеціальної економічної зони з пільговим оподаткуванням.
- Херсонці демонструють виразну орієнтацію на майбутнє. Зокрема, ідея побудови після завершення бойових дій «принципово нового міста», а не відновлення старого, є досить популярною.
- У ставленні до гуманітарної допомоги простежується певна напруга. Експертне середовище критично оцінює залежність від гуманітарної підтримки; водночас для населення вона залишається важливим елементом життя у прифронтовому місті.
- У сфері освіти зростає втома від дистанційного формату навчання.
- Громадська довіра до військових адміністрацій є відносно невисокою, що контрастує з очікуваним ефектом «єднання навколо прапору». Хоча водночас зростає довіра до тих інституцій, які забезпечують безпосередній і видимий результат своєї діяльності, зокрема до комунальних служб і ДСНС. Головні причини кризи довіри до влади є наступними:
- – Джерелом довіри до призначених органів влади є ефективність у вирішенні проблем, в той час, коли безпекова ситуація не дозволяє продемонструвати позитивну динаміку в цьому напрямку.
- – Модель влади, де реальні повноваження сконцентровані на обласному рівні, не відповідає уявленням херсонців про роль міста і громади. Для мешканців громади характерною є насамперед локальна ідентифікація. Вони передусім херсонці і одночасно громадяни України, тоді як регіональний рівень (область) практично не виступає значущим елементом їхньої ідентичності. Відповідно, більш бажаною є модель прямої взаємодії «громада – центр», чи принаймні така конфігурація, де міська влада не виглядає повністю підпорядкованою обласній.
- – Військова адміністрація надто обмежено використовує інструменти, які могли б зменшити дистанцію між владою та громадою. Зокрема, діалог, активне залучення мешканців до обговорення рішень, пояснення своїх дій, створення відчуття участі та впливу.
- Якщо до 2022 року Херсон залишався переважно російськомовним містом, то нині фіксується помітний зсув (принаймні на рівні декларації) у бік ширшого використання української мови в повсякденному спілкуванні – особливо на роботі та в громадських місцях. Але перехід на українську мову більшою мірою стосується тих, хто виїхав з Херсона до інших регіонів країни, де, відповідно, опинився в україномовному середовищі, ніж тих, хто залишився в місті.
Матеріал підготовлений БО «Фонд громади міста Херсон «Захист» у рамках проєкту «Голос херсонців для стійкості та відновлення громади» у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).
