Звіт за результатами дослідження онлайн-опитування за інтерактивною структурованою анкетою, посилання на яку відправлялося потенційним респондентам із бази даних (дослідницької онлайн-панелі Херсонської громади).
Мета дослідження: з’ясувати ставлення херсонців до безпекових питань та питань, пов’язаних з евакуацією з громади.
Ключові результати:
- Херсон, на думку херсонців, – одна з найбільш напружених у безпековому плані громад Україні. Частка респондентів, які дали максимальний рівень небезпеки Херсону, є вдвічі більшою частки респондентів, які дали максимальний рівень небезпеки Україні в цілому. Причому серед тих, хто зараз живе поза громадою (херсонці-там), ця оцінка ще вище. Такий спостерігається парадокс – «херсонці-там» бачать безпекову ситуацію в громаді у більш тривожному світлі, ніж херсонці, які зараз перебувають у місті (херсонці-тут).
- При цьому більшість опитаних херсонців, не залежно від місця їх проживання, вважають, що про Херсон не чути: 86% повідомили про те, що Херсону не достатньо приділяється уваги у ЗМІ, і 90% – що центральна влада приділяє Херсону недостатньо уваги.
- Більше половини опитаних (55%) вважають, що в громаді вже склалися умови для обов’язкової евакуації населення. У той самий час майже третина (31%) з цим не погоджуються. Знову-таки херсонці-там виявилися більш песимістичними: прихильників евакуації серед них виявилося 66%, порівняно з 40% серед херсонців-тут. Також загалом більшість опитаних херсонців (55%) підтримують примусову евакуацію дітей з громади.
- А ось звернення начальника Херсонської ОВА О.Прокудіна про евакуацію підтримало менше опитаних – 42%. І це питання стало таким, що сильно поділило думку людей у цих двох групах респондентів: серед херсонців-тут звернення О.Прокудіна підтримало 23% і 59% – серед херсонців-там. Але всі опитані були майже одностайними щодо того, що основні зусилля міської та обласної ВА мають бути спрямовані на антидроновий і протиповітряний захист (62%), а не на евакуацію (7%).
- Більшість людей вважають, що в питаннях евакуації передусім варто покладатися на себе і своїх близьких (58%) та на волонтерів (23%).
- У сприйнятті респондентами проблеми евакуації з Херсона не обмежуються безпековими ризиками та організацією виїзду. Найбільш виразними сюжетами є відсутність доступного житла в місцях переселення, брак коштів для подальшого проживання та недостатня підтримка евакуйованих після прибуття до інших населених пунктів. Висока вартість оренди житла, складнощі з працевлаштуванням і тимчасовий характер наданого прихистку формують ситуацію, за якої навіть організований виїзд не гарантує людям прийнятних умов життя. У відповідях неодноразово згадується, що через ці обставини частина евакуйованих повертається до Херсона.
- Безпосередній процес евакуації також супроводжується серйозними труднощами: загрозою обстрілів і дронових атак, проблемами з транспортом, недостатньою поінформованістю та особливими складнощами для літніх людей, людей з інвалідністю, родин із дітьми й домашніми тваринами. Водночас фінансова незабезпеченість, страх невідомості та небажання втратити власне житло можуть стримувати рішення про виїзд навіть за умов постійної небезпеки.
- Загалом відповіді вказують на розрив між евакуацією як фізичним переміщенням людей із небезпечної території та евакуацією як процесом забезпечення їхньої подальшої життєдіяльності. Для значної частини висловлених проблем визначальним є не лише питання, як залишити Херсон, а й можливість знайти житло, отримати необхідну підтримку та відновити повсякденне життя на новому місці. Головний бар’єр евакуації у відповідях респондентів пов’язаний не стільки з можливістю фізично виїхати з Херсона, скільки з відсутністю доступних і передбачуваних умов життя після виїзду.
Дослідження проведено Фондом громади міста Херсон «Захист» в межах проєкту «Мережева громада: посилення згуртованості та стійкості херсонців», за підтримки проєкту «Фенікс: Сила спільнот», що виконується Фондом Східна Європа коштом Європейського Союзу.
