Звіт за результатами дослідження онлайн-опитування за інтерактивною структурованою анкетою, посилання на яку відправлялося потенційним респондентам із бази даних (дослідницької онлайн-панелі Херсонської громади).
Мета дослідження:зʼясувати ставлення херсонців до питання демографічних та міграційних викликів сьогодення.
Ключові результати:
Майже дві треті опитаних (63%) вважають, що після закінчення дії статусу тимчасового захисту (у разі припинення війни до цього моменту) країни ЄС мають створити умови для повернення українських переселенців до України. На другому місці опинилася опція створення умов для отримання ними статусу постійного проживання (18%), а на третьому – статусу біженця (9%). Херсонці за межами міста трохи частіше віддають перевагу опції постійного проживання (22% проти 16%) та рідше – опції щодо статусу біженця (5% проти 11%).
У разі неприпинення війни, 36% опитаних вважають, що країни ЄС мають створити умови для отримання українцями статусу біженця, тоді як 34% віддають перевагу наданню Євросоюзом статусу постійного проживання. 21% вважає, що і за таким перебігом подій ЄС теж має сприяти поверненню українців до України. Херсонці поза Херсоном трохи частіше обирали опцію щодо надання статусу біженця, ніж херсонці, які живуть наразі у громаді (42% проти 33%).
Наступне питання стосувалося шляхів вирішення демографічної проблеми України. 77% респондентів вважають, що найкращим варіантом є повернення якомога більше українців додому за допомогою позитивних (політичних) стимулів. На другому місці опинився варіант повернення українців у будь-якому разі, навіть із застосуванням тиску на них (7%). Лише 6% зазначили, що найкращим варіантом було б залучення трудових мігрантів з інших країн світу, а 4% віддали перевагу підвищенню народжуваності.
Схожий тренд щодо преференції колишнього населення сто- сується і самого Херсона. При цьому опитані не значно відрізняють тих, хто виїхав в інші регіони України або за кордон: із поверненням першої категорії дуже або радше згодні 72%, другої – 69%. Трохи менше, але загалом все ще схвально опитані поставилися до внутрішньої міграції, тобто людей з інших регіонів України до Херсона (61% дуже або радше згодні), та міграції людей з Херсонської області до міста (55%). Менше половини (42%) схвально відповіли на твердження, що повертати колишнє населення безперспективно, а лише 17% згодні з тим, що потрібно буде залучати мігрантів з інших країн світу.
У мирній перспективі, на думку опитаних, найкращими політичними заходами щодо відновлення населення Херсона є створення умов для розвитку підприємництва (66%), відбудова пошкоджених будівель (60%) та покращення умов для молодих сімей з дітьми (54%).
Щодо сценарію, в якому більшість українців не повернеться та будуть потрібні трудові мігранти, то приблизно половина (51%) вважає, що їхнє перебування в Україні потрібно буде обмежити на час трудового контракту (2-3 роки). 31% опитаних відповіли, що держава має створити для них умови отримання статусу постійного проживання.
Останнє питання стосувалося країн і регіонів походження трудових мігрантів у Херсоні та їх можливого сусідства зопитаними. Найпопулярнішою стала Європа – 46% опитаних бачать їх як трудових мігрантів, а 62% – як своїх сусідів. На другому місці опинилися люди із Закавказзя (19% та 21% відповідно). На третьому місці як країна походження – Білорусь (14% та 17%), а на четвертому – країни центральної Азії (8% та 8%). Щодо громадян РФ, то 8% погодилися би з ними як трудовими мігрантами, а як із сусідами – лише 2%.
Ознайомитись з повним звітом за результатами дослідження ви можете завантаживши його:
Дослідження проведено БО «Фонд громади міста Херсон «Захист» в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.
Зміст продукту є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Відтворення та використання будь-якої частини цього продукту в будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання або використання будь-яким іншим способом з обов’язковим посиланням на джерело.
